новини

Як автор харківських ретро-детективів увічнила пам'ять про свого прадіда

Новий ретро-детектив «Преферанс на Москалівці» Ірини Потаніної розповість про Харків 1940 року

Новий ретро-детектив із промовистою назвою «Преферанс на Москалівці» Ірини Потаніної безсоромно заманює до Харкова 1940 року, передає  Є Харків! з посиланням на kharkov.comments.ua.

У мьюзік-холах звучить джаз – його знову дозволили, кінотеатри переповнені, вулиці жваві, а городяни на противагу темним думкам (тільки прокотилася чергова хвиля репресій) хизуються в білому одязі. Передчуття війни гостре як ніколи – і тим менше хочеться вірити в лихо, що насувається. Один із небагатьох, хто тверезо оцінює ситуацію – журналіст Володимир Морський, який залучений в розслідування жорстокого подвійного вбивства.

Роман, який недавно з'явився на полицях книжкових магазинів, уже третій у серії ретро-детективів. А головний герой Володимир Морський – фігура більш, ніж реальна. Він дійсно жив у Харкові, працював журналістом і театральним критиком в 20-их і 30-их роках минулого століття, викладав в театральному інституті в 40-их...

Без описания 6

Кілька років тому власник видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький запропонував мені взятися за ретро-детективи з харківськими реаліями. На той момент вже з'явилася подібна серія про Київ, Одесу та Львів. Я відповіла, що хочу зробити головним героєм свого прадіда – Володимира Морського. Почувши, що відомий журналіст був одружений чотири рази, причому три останніх на красунях-балеринах, Красовицький погодився», - енергійно розповідає Ірина Потаніна.

Ретро-детектив – це головоломка з усіма складовими: є злочин, загадки, розкидання підказок, які читач може сам зібрати, але при цьому історія заснована на реальних фактах конкретного часу. До слова, Потаніна підказки розкидає майстерно: за освітою вона математик, тому моделює ситуацію граючи.

Перед тим, як засісти за рукопис ретро-детективу, Ірина Потаніна кілька років збирала інформацію про Морського – для сімейного архіву. Прадід письменниці закінчив 4 курсу медичного університету і навіть встиг повчитися в консерваторії по класу скрипки. А ще працював в харківських газетах «Пролетарій», «Комуніст», «Харківський робітник» і «Червоний прапор». Дивом уцілів під час репресій 30-их років, але в 1950 році його заарештували як театрального критика. Журналіста звинуватили, що він зауважує вади в радянських театральних постановках і фільмах, а ось про західний кінематограф відгукується добре.

Без описания 6

Прадід не був героєм – після першого ж допиту визнав провину. Йому дали 10 років таборів, але він їх не пережив – помер від хвороби на каторзі всього за кілька місяців до масової амністії засуджених у 1953 році. Так Морський став єдиним театральним критиком в Союзі, який втратив життя через свою професійну діяльність», - розповідає Ірина.

І хоча історія життя реального Морського драматична, на сторінках ретро-детективів він винахідливий і дотепний, «досвідчений газетний вовк, який багато чого в житті побачив і багато що навмисне не помітив».

«Преферанс на Москалівці» - вже третя книга в серії ретро-детективів про Харків, їй передували «Фуете на Бурсацькому узвозі» і «Труп із Першої столиці».

«Фуете на Бурсацькому узвозі» - легкий театральний роман, повний закулісних пліток, - презентує свою книгу Потаніна. – У Харкові 1930 року створюють нову танцювальну трупу. Театр бере участь в соцзмаганні – хто краще в країні поставить перший радянський балет «Футболіст». Причому в Харкові його показали глядачам навіть раніше на півтора місяці, ніж у Великому театрі в Москві».

Без описания 3

Автор водить читача звичним і в той же час незнайомим Харковом: ось Пушкінська, перейменована з Німецької, а для площі Павлівської вже вибрали нове, в дусі часу, назву – Рози Люксембург. Миколаївський собор із дня на день знесуть, щоб прокласти трамвайний маршрут. Як, втім, і Мироносицьку церква. Крім пам'ятних місць, в романі один за одним з'являються зірки довоєнного Харкова – письменник Микола Куліш, видатний художник Анатолій Петрицький. Автор побіжно згадує навіть збирача міських історій і легенд Розенфельда – із більш, ніж промовистим натяком на улюбленця нинішньої епохи, художника і екскурсовода Максима Розенфельда.

Добротні, міцно збиті історії з несподіваною розв'язкою густо наповнені побутовими подробицями Харкова тих часів. І не дивно – працюючи над ретро-детективами Потаніна перелопатила десятки мемуарів, написаних тими, хто жив у довоєнному Харкові. Серед них – спогади родичів письменників Розстріляного Відродження, що мешкали в Будинку «Слово», мемуари всесвітньо відомого славіста Юрія Шевельова, автобіографія актриси Людмили Гурченко і навіть книга кегебіста Юрія Смолича.

Без описания 7

У другому ретро-детектив «Труп із Першої столиці», який переносить читача в 1934 рік, в атмосфері суворої секретності повним ходом переносять столицю України з Харкова до Києва.

Величезна кількість людей «таємно», цілими інститутами, театрами, міністерствами переїжджають до Києва. І в поїзді відбувається вбивство», - розказує письменниця.

У цьому романі вже інша атмосфера – страшні наслідки Голодомору, який ледь відступив, маховик репресій, що набирає обертів. Письменник Микола Хвильовий вже застрелився, Леся Курбаса заарештували, а Куліш усвідомлює, що він наступний. Оглушлива історія для тих, хто забув, що тоталітарний стрій – це не тільки смачне морозиво і ковбаса по 2,20 рубля, а «чорний воронок», арешти і вертухаї.

Читайте також:Харківський зоопарк «поважчав» майже на 200 тис.грн

10 грудня 2019, 10:00

До теми

^ ^